Ось що пише Правий Сектор

ПО НАШ БІК БАРИКАД

Верховна Рада силами 288 народних обранців дала нам зрозуміти, що ми для неї – розхідний матеріал. Ніби й не було півтора року виснажливої та кровопролитної війни, ніби не було Іловайська, Дебальцево та десятків інших, менш відомих "котлів". "Кіборги" Донецького аеропорту виконали свою роботу, і їх можна списати. Добровольці, які минулої весни чи не єдині стали на перепоні ордам окупантів, мають відійти з дороги і не заважати крутити бізнес.

Нашу владу не цікавить кров, пролита за свободу. Бізнес не любить крові. Діти олігархів та представників владних еліт не їздять на похорони побратимів, бо їхні побратими не гинуть під "градами".

Ми залишилися самі по цей бік барикад. По інший бік навпроти нас стоять Путін, Новоросія і режим Порошенка, що прикривається щитами колишніх "беркутів", так і не покараних за вбивства. Все, як тієї гарячої зими на Майдані. Але тепер лік загиблим іде не на десятки, а на тисячі. Окремий статус Донбасу, проведений через парламент у антиконституційний спосіб в кращих традиціях Януковича, списує ці тисячі полеглих героїв і означає, що вони загинули марно, що вони стали розмінною монетою в цьому ганебному договорняку.

Зрештою, в цьому нема нічого дивного. Важко чекати патріотизму та вірності національним інтересам від президента, якого з нашим ворогом пов`язують спільне минуле і бізнес – адже Порошенко у свій час був засновником проросійської Партії регіонів, одним з лідерів СДПУ(о) путінського кума Медведчука, а фабрика "Рошен" не припиняла роботу в Росії навіть попри війну і арешти майна, а тепер російський суд (випадок безпрецедентний!) взагалі скасував арешт. Додайте до цього таємні угоди між Путіним і Порошенком, про які згадував Держсекретар США Керрі і про які ми досі не знаємо абсолютно нічого.

Існує інформація про те, що у мукачівському конфлікті на боці банди Ланьо та міліції брали участь сепаратисти з ДНР. Однак вищі посадові особи держави про це жодного разу не згадали у своїх виступах, зате не втомлюються називати бійців ПС бандитами. А головного міліціонера Закарпаття Шаранича не тільки не покарали за стрілянину та зв`язок з кримінальними кланами, але й перевели до Києва. Тим самим Аваков дав усім зрозуміти, що головними якостями, необхідними працівнику МВС для підвищення, є співпраця з організованою злочинністю у боротьбі з патріотами.

Може, саме про таке майбутнє України домовлявся Порошенко з Путіним минулої осені?

Президент, який колись обіцяв розв`язати парламенту руки, продавлював ідею особливого статусу Донабасу особисто. І тому він перший повинен нести відповідальність за наслідки, які неминуче будуть. Ми маємо дуже небезпечний прецедент, який дає на майбутнє усім охочим право вимагати такого ж особливого статусу, наприклад, для Закарпаття, Жмеринки чи навіть для Межигір`я. Досить лише рік-півтора побігати там з автоматом, збити малазійський "Боїнг" і провести сфальшований "референдум".

Крім того, Мінські домовленості, в рамках яких Порошенко "злив" Донбас, передбачають амністію для усіх учасників цих подій. Отже, і для тих, хто причетний до знищення "Боїнга" малазійських авіаліній. Тому зараз ми можемо з повним правом говорити про те, що Петро Порошенко захищає путінських терористів від міжнародного трибуналу. А це вже не просто зловживання владою, а неприкрита зрада національних інтересів і прямий шлях до мінародної ізоляції.

Ми говоримо про те, що в ситуації, коли влада себе дискредитувала, а закон не діє, всю відповідальність за ситуацію в країні повинен взяти народ. Мудрості і мужності нам для цього не бракує – це тверження перевірено революцією і війною. Але усі справи потрібно доводити до кінця, революції в тому числі.

І ми це зробимо.