Я ПОВЕРНУСЬ...

вірш-присвята українським солдатам та їх дружинам

Лебідко моя, я скоро вернуся,
Неначе уперше тебе обійму.
Я з ворогом лютим за правду борюся,
І тільки тобою зараз живу.

Кохана моя,ти не плач,не журися!
Мене береже молитва свята.
Ти вір в перемогу й за мене молися,
Молися кохана-моя золота!

Не плач,я благаю,бо серденько рветься.
Твій біль відчуваю,але не боюсь.
Все скоро закінчиться-спокій вернеться,
І я, моя мила, до тебе вернусь.

Та ми заживемо у вільній країні,
І виростим в мирі щасливих дітей!
За це віддаю свою честь Україні!
За віру! За правду! За наших людей!

Автор Віта Стронська